Omelchenko, Oksana (2024). ACCOUNTING OF ETHNO-PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF THE COUNTRY POPULATION IN THE CONTEXT OF INFORMATION WARFARE. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal (https://issn2391-4165.webnode.com.ua/), 01 (41)

 

ВРАХУВАННЯ ЕТНОПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НАСЕЛЕННЯ КРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОТИБОРСТВА

 

УДК 32.019.5.372.

 

Омельченко, Оксана, кандидат політичних наук, доцент, заступник начальника Тренінгового центру (Україна, м. Київ), e-mail: omeloksar@gmail.com

 

АНОТАЦІЯ 

У статті етнопсихологічні особливості населення країни розглядаються під кутом поняття «національний брендинг», надається авторське визначення цього феномену, визначається необхідність урахування етнопсихологічних особливостей у професійній діяльності журналістів, політиків-міжнародників, представників сектору безпеки і оборони.

Ключові слова: нація, етнопсихологічні особливості, національний брендинг, імідж держави.

 

ACCOUNTING OF ETHNO-PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF THE COUNTRY POPULATION IN THE CONTEXT OF INFORMATION WARFARE

 

Omelchenko, Oksana, candidate of political sciences, associate professor, deputy head of the Training Center (Ukraine, Kyiv), e-mail: omeloksar@gmail.com

 

 

SUMMARY

Ethnopsychological features are considered as the concept of"national branding",the author's definition of this phenomenon is given,the need to take into account ethnopsychological features in the professional activities of journalists, international politicians representatives of the security and defense sector is determined.  

Keywords: nation, ethnopsychological features, national branding, country’s image.

 

 В умовах сучасної глобалізації країнам світу все частіше доводиться боротися за збереження своєї ідентичності, яка є невід’ємною складовою державності. Кожна країна, залучена до міжнародних суспільно-політичних відносин, стоїть перед необхідністю нарощування конкурентних переваг у найважливіших сферах життєдіяльності держави: економіці, зовнішніх зв’язках, соціокультурній політиці тощо. Щоб забезпечити конкурентоспроможність власних сил, підняти престиж країни та покращити існуючий зовнішньополітичний імідж, потрібно враховувати етнопсихологічні особливості населення країни, інтереси різних соціальних груп. На міжнародній арені таке позиціонування країни, висвітлення її переваг і національних цінностей можна визначити як є національний брендинг держави – її образ у світі.

Роль національної свідомості та менталітету в окресленні провідних принципів геополітики та геостратегії держави, вплив етнопсихологічних (етнонаціональних) рис на ділові контакти, політичні уподобання, інформаційно-психологічні операції та воєнно-політичні дії є необхідними елементами визначення статусних особливостей держави у планетарному масштабі та системі регіональних взаємозв’язків.

Таким чином, урахування етнопсихологічних і соціально-політичних рис населення країни є необхідним елементом професійної діяльності журналістів, які займаються здійсненням PR-акцій, політологів-міжнародників, політтехнологів, дипломатів, співробітників сектору безпеки і оборони, насамперед у межах ведення інформаційно-психологічного протиборства, побудови професійних контактів, прогнозування перспектив міждержавних відносин.

Мета статті полягає в розкритті взаємозв’язку між етнопсихологічними особливостями населення держави та принципами формування її національного брендингу.

Для осмислення ролі та місця національного брендингу в сучасному суспільно-політичному процесі важливе значення мають роботи, присвячені теоретичним основам інформаційного суспільства. Важливу роль для розуміння механізму формування іміджу (національного брендингу) держави має соціокультурна концепція П. Бурдьє [3]. Значну цінність для розгляду цієї проблематики представляють теорії політичної перцепції, теорія політичної комунікації та концепція інформаційної політики держави. Відповідно до теорії політичної перцепції, компонентами образу країни є образи території, політичного лідера, еліти, народу, влади тощо. Методологічні основи використання теоретичних розробок у політичному процесі представлені у дослідженнях Ж.-П. Бодуана [2]. Процес функціонування образу держави в міжнародному процесі знайшов своє відображення у багатьох працях українських політологів [4].

Серед комплексних досліджень концепту «національний брендинг» особливе місце посідають наукові пошуки С. Анхольта [1] – «батька-засновника» теорії національного брендингу та розробника знаменитого індексу брендів держав (Nation Brands Index). Слід також виокремити його дослідження, які вивчають проблематику співвідношення публічної дипломатії та національного брендингу. 

Незважаючи на те, що протягом тисячоліть країни транслювали у зовнішнє середовище власний образ, тим самим будуючи свого роду державні бренди, з точки зору наукових досліджень національний брендинг є порівняно молодим і мало вивченим феноменом. Основний масив публікацій носить емпіричний характер. Дослідження процесу формування бренду націй і держави є новою проблематикою як для західної, так і для вітчизняної науки. У зв’язку із цим назріла гостра необхідність у комплексному міждисциплінарному вивченні феномена національного брендингу, особливо його політичних аспектів для України, яка сьогодні як ніколи потребує комплексної стратегії щодо поліпшення зовнішньополітичного іміджу в межах протидії інформаційно-психологічному впливу з боку Російської Федерації, в умовах повномасштабної війни та агресивної російської риторики.

Досить часто у сучасному політичному дискурсі простежується ототожнення понять «бренд», «імідж», «образ», які фактично мають різне тлумачення і функціонування. Тому, з огляду на різні підходи науковців до спеціальної термінології, необхідно з’ясувати відмінності у термінології.

Поняття «бренд держави» розглядається як образ певної соціально-політичної системи, партій, державних діячів, який відповідає реальності та пов’язаний із об’єктивними інтересами нації, характеризується унікальними етнопсихологічними ознаками. Поняття «імідж держави» тлумачиться як сукупність емоційних і раціональних уявлень, що є результатом зіставлення всіх притаманних їй ознак, власного досвіду та уявлень про неї, що впливають на створення певного образу. «Образ держави» є продуктом багатовікового синтезу окремих оригінальних етнопсихологічних характеристик у суспільній свідомості та культурі державотворчої нації. Національний брендинг є комплексним поняттям, що включає матеріальні і нематеріальні атрибути, відрізняється за своїми функціональними та емоційними перевагами, ґрунтується на чітко визначених цінностях і політичних пріоритетах і позиціонується в політичному середовищі як знаковий політичний символ [1]. Він є систематичним процесом позиціонування держави на міжнародній арені, тобто узгодженням дій, поведінки, інвестицій, інновацій і стратегічних комунікацій для реалізації національних інтересів і стратегії конкурентної ідентичності.

В основі методологічного підходу до державного брендингу як чинника розвитку сучасної політичної культури та інструментарію для здійснення політичної діяльності держави є презентація загального та водночас інтегрованого уособлення унікальної цілої спільноти – політичної нації.

У політичній науці, уявлення про суперечливу природу державного брендингу втілилися у двох концепціях: політико-культурній та політико-комунікативній. Узагальнюючи підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників до наукової проблеми державного брендінгу, підкреслимо, що державний брендинг можна визначити як політичну стратегію іміджування та позиціонування держави за допомогою політико-комунікативних технологій з метою створення оригінального та конкурентоспроможного образу для забезпечення національних інтересів у внутрішньому і зовнішньому політичному середовищі. В основі такого іміджування лежать етнопсихологічні особливості населення країни.

Програма брендингу повинна формувати комплекс політичних, управлінських, культурних, наукових можливостей для поєднання всіх сил, що формують імідж і сприйняття будь-якої держави на міжнародній арені. Метою національного брендингу найчастіше стає створення, коригування та презентація позитивного сприйняття країни, навколо чого буде консолідуватися сама держава-нація і відтворюватися перспективні вектори міжнародної політики. Крім зазначених цілей реалізуються такі завдання, як залучення в разі необхідності висококваліфікованих спеціалістів (журналістів, політтехнологів тощо), підвищення стабільності національної валюти, поліпшення довіри до країни з боку іноземного бізнесу і інвесторів, збільшення воєнно-політичної могутності держави на світовій арені, формування почуттів національної самосвідомості та національної гордості серед населення тощо.

Ми можемо говорити про те, що національний брендинг об’єднує всі соціально-політичні та етнопсихологічні риси населення країни, а також усі рівні державного управління суспільством, державні та громадянські інститути. Він безпосередньо є зовнішньополітичним іміджем держави як сформованим її образом, покликаним чинити політичний і емоційно-психологічний вплив на світову громадську думку. Водночас зовнішньополітичний імідж є продуктом цілеспрямовано розробленої і реалізованої стратегії. Таким чином, виникає співвідношення, де національний брендинг розглядається як механізм, а його мета – створення позитивного зовнішньополітичного іміджу держави.

Говорячи про Україну та її місце на карті міжнародних взаємозв’язків, слід зауважити, що на фоні інформаційного протистояння, якого зазнає наша держава у ході російсько-української війни, необхідно акцентувати увагу на особливостях української нації як високо інтелектуальної з потужним потенціалом та чинити високоефективний інформаційний вплив за межами України, підкреслюючи принципи української боротьби за незалежність і європейське майбутнє.

Для активного впровадження Україною зовнішньої політики слід мати досконало розроблену власну державну ідеологію та створити успішний зовнішньополітичний імідж, заснований на уявленні, що українське суспільство спроможне вийти із «сірої» зони чужого впливу та досягти реальних політичних успіхів. Національні інтереси, на основі яких формується зовнішньо- та внутрішньополітичний курс держави, є ключовими у системі національної безпеки. Захист і підтримка політичного, економічного, інформаційно-психологічного суверенітету держави на світовій арені є одним із основних завдань зовнішньополітичної діяльності державних органів.

Наразі для забезпечення українських національних інтересів, цілісності та суверенітету нашої держави необхідно проведення жорсткої протидії пропагандистській експансії Росії в Європі та світі. Світовий інформаційний простір має стати ареною для поширення позитивної думки про Україну, а сучасні методи інформаційно-психологічної боротьби можуть бути використані для формування позитивного брендингу.

Українська держава потребує не лише сучасної зброї, а й чіткого визначення зовнішньополітичних цілей, оптимізації стратегічного планування в умовах воєнно-політичних факторів. 

Зважаючи на вище викладене, можна зробити висновки, що національний брендинг виступає найефективнішим інструментом формування міждержавних взаємовідносин у ракурсі реалізації національних інтересів держави. Вагоме місце та значення в його формуванні відводиться знанню специфіки країни, її етнопсихологічних особливостей. 

Формування широкого спектру інформації про національний брендинг країни – її державно-політичний устрій; етнопсихологічні, соціально-політичні, лінгвістичні особливості її населення; звичаєво-обрядову культуру етносів, що мешкають на її території – все це виступає невід’ємною складовою зовнішньополітичної та безпекової діяльності державних інституцій та заслуговує на поглиблене подальше дослідження з боку науковців.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Анхольт С. Создание бренда страны. Бренд–менеджмент. 2023. URL: https://cc.bingj.com/cache.aspx?qB3&d. (дата звернення – 10.01.2024)

2. Beaudoin J.-P. Conduire l’image de l’entreprise. Paris. Liaisons, 2021. 166 p.

3. Bourdieu P. Sociologie de l'espace social. Actes de la recherche en sciences sociales. Paris, 2020. 152 p.

4. Махній М. М. Homoethnikos: психологія і культура. Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2012. 400 с.

 

REFERENCES:

1. Anholt, S. (2023). Creation of a country brand. Brand management. URL: https://cc.bingj.com/cache.aspx?qB3&d. (date of application – 10.01.2024)

2. Beaudoin, J.-P. (2021). Driving the corporate image. Paris. Zvyazkovi. 166 p.

3. Bourdieu, P. (2020). Sociology of social space. Proceedings of research in social sciences. Paris. 152 p.

4. Makhnii, M.M. (2012). Homoethnikos: psychology and culture. Chernihiv: V.M. Lozovy Publisher. 400 p.