Kravchenko, Oksana; Koliada, Natalia (2024). INCLUSIVE TOURISM AS AN INNOVATIVE SOCIAL SERVICE IN THE COMMUNITY. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal (https://issn2391-4165.webnode.com.ua/), 01 (41)

 ІНКЛЮЗИВНИЙ ТУРИЗМ ЯК ІННОВАЦІЙНА СОЦІАЛЬНА ПОСЛУГА В ГРОМАДІ

Кравченко, Оксана, доктор педагогічних наук, професор, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,  факультет соціальної та психологічної освіти, декан, okskravchenko@ukr.net

Коляда Наталія, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, студентка, Nata_Koliada25@ukr.net

АНОТАЦІЯ

Встановлено, що інноваційною соціальною послугою виступає інклюзивний туризм, який забезпечує інтегративний потенціал усіх видів реабілітації: медичної, психолого-педагогічної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної, фізичної, соціальної, психологічної (відповідно до Закону України «Про реабілітацію інвалідів»). Поряд з реабілітаційним впливом інклюзивний туризм є потужним засобом оздоровлення, що виявляється у відновленні і розширенні адаптаційних можливостей організму, підвищення стійкості до впливу різноманітних факторів.

Визначено основні функції інклюзивного туризму (соціальна, відновлювана, психологічна, комунікативна, розвиваюча, освітньо-пізнавальна, особистісно-орієнтована, компенсаторна, реабілітаційна, адаптаційна, оздоровча, соціалізаційна), принципи (незалежності, залучення, інформативності, комплексності, індивідуального підходу, можливості для реалізації внутрішнього потенціалу, стимулювання саморозвитку, необхідної підтримки, гідності, рівності, суб’єктності, особливого підходу).

Ключові слова: інклюзивний туризм, люди з інвалідністю, соціальна послуга, громада, заклад вищої освіти.

INCLUSIVE TOURISM AS AN INNOVATIVE SOCIAL SERVICE IN THE COMMUNITY

Kravchenko, Oksana, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Social Pedagogy and Social Work Department, okskravchenko@ukr.net;

Koliada, Natalia, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Student of Social work, Nata_Koliada25@ukr.net

SUMMARY

It has been established that inclusive tourism is an innovative social service that provides the integrative potential of all types of rehabilitation: medical, psychological-pedagogical, professional, labor, physical culture and sports, physical, social, psychological (according to the Law of Ukraine «On the Rehabilitation of the Disabled»). In addition to the rehabilitative effect, inclusive tourism is a powerful means of recovery, which manifests itself in the restoration and expansion of the body's adaptive capabilities, increasing resistance to the influence of various factors.

The main functions of inclusive tourism (social, restorative, psychological, communicative, developmental, educational-cognitive, personal-oriented, compensatory, rehabilitation, adaptation, wellness, socialization), principles (independence, involvement, informativeness, comprehensiveness, individual approach, opportunities for realization of internal potential, stimulation of self-development, necessary support, dignity, equality, subjectivity, special approach).

Keywords: inclusive tourism, people with disabilities, social service, community, higher education institution.

За останнє десятиріччя Україна зазнала значущих суспільно-політичних та соціально-економічних потрясінь, серед яких – революція Гідності (2013 – 2014 рр.); гібридна війна на Сході України (2014 – 2022 рр.); поширення коронавірусної інфекції COVID-19 та подолання її наслідків, військова агресія роssійського фашизму (2022 -…).

Ці події спровокували збільшення чисельності населення із вразливих категорій, як і самих категорій (учасники бойових дій та їхні сім’ї, вимушені переселенці, родини загиблих тощо); а ще зросла потреба в їх соціальному захисті та соціальному забезпеченні, пошуку й розширенні форм і методів соціально-психологічної підтримки.

Новим викликом стало вторгнення роssії на територію нашої країни. Війна, крім політичних, економічних, промислових, гуманітарних та енергетичних аспектів, має людський вимір. Водночас через небезпеку військових обстрілів порушується право дітей та молоді з інвалідністю на отримання відповідних освітніх та соціальних послуг, зокрема комплексної реабілітації. Інноваційні заходи і проєкти з упровадження інклюзії в усі сфери життя українців через війну втратили свою динаміку.

Склалася складна соціальна реальність: фактично в умовах війни кожна людина набуває статусу вразливої, адже порушуються її основні права і свободи, психоемоційний стан зазнає деструктивних впливів, «розмивається» поняття соціального благополуччя, до якого протягом останніх 30-ти років прагнули українці.

Усім важко адаптуватися до нових складних життєвих умов, отже, потрібна соціальна підтримка та психологічна допомога для відновлення оптимального життєвого рівня.

У звʼязку з цим у найближчий час і в недалекій перспективі проблеми реабілітації дітей та молоді, зокрема з інвалідністю, та їхніх сімей будуть актуальними і значущими для системи освіти, охорони здоров’я та соціального захисту держави.

Питання соціалізації, соціальної адаптації та реабілітації вразливих категорій населення були предметом вивчення багатьох науковців. Серед них – І. Звєрєва, А. Капська, О. Козубовська, Н. Коляда, Л. Міщик, Ж. Петрочко, В. Поліщук, С. Харченко та ін. Соціальна реабілітація осіб з інвалідністю, у тому числі дітей та молоді, є предметом досліджень українських та зарубіжних учених, серед яких – О. Безпалько, Н. Гусак, З. Кияниця, Н. Комарова, Р. Кравченко, Т. Семигіна, С. Толстоухова, А. Шевцов, Ж. Вилкен, Р. Дарлинг, Д. Райкус, М. Селігман, А. Уорд, Т. Хаммарберг, Д. Холландер та ін.

Проблеми соціально-педагогічної підтримки в умовах закладу освіти як умови інтеграції в суспільство осіб з інвалідністю вивчали Ю. Богінська, О. Рассказова, В. Тесленко, М. Чайковський. Соціально-педагогічні основи діяльності реабілітаційних центрів та інших соціальних осередків досліджували О. Караман, С. Коношенко, Н. Поліщук, М. Сідорчук, Ю. Чернецька, В. Шпак та ін.

Медико-соціальні основи в роботі з дітьми з інвалідністю визначили М. Коренєв, Л. Богмат, В. Мартинюк, Е. Михайлова, С. Толмачева та ін.

Розвиток інклюзивного туризму в Україні і за кордоном розкрили Н. Бєлоусова, А. Войтовська, С. Каштан, Н. Коляда, О. Кравченко, Г. Кучер, В. Лепський, М. Міщенко, І. Молоченко, Л. Науменко, І. Резніченко, О. Топалова, К. Чупіна та ін.

Отже, актуальною і необхідною є розробка загальнодержавних та регіональних програм із надання освітньо-просвітницьких послуг, здійснення соціальної підтримки та психологічного супроводу, створення умов для комплексної реабілітації за видами (психологічної, соціальної, професійно-трудової, спортивної, медичної) дітей та молоді від наслідків війни.

Мета статті – на основі теоретичного обґрунтування наукової проблеми розробити та апробувати інноваційну соціальну послугу інклюзивного туризму в громаді.

Методи дослідження: теоретичні – аналіз, зіставлення, систематизація, порівняння та узагальнення наукових джерел із проблеми дослідження з метою відбору та осмислення фактичного матеріалу. Системний метод дозволив глибше зрозуміти зміст і спрямованість інклюзивного туризму; емпіричні – вивчення інформаційних ресурсів офіційних сайтів Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Управління праці та соціально захисту населення Уманської міської ради, Черкаської облдержадміністрації; розробка маршрутів інклюзивного туризму з урахуванням індивідуальних потреб та інтересів людей з інвалідністю, які реалізувалися серед жителів міста Умань; опитування серед отримувачів послуг з інклюзивного туризму, в якому взяли участь 25 % користувачів; здійснення моніторингу якості надання соціальної послуги інклюзивного туризму за критеріями як: адресність та індивідуальний підхід, результативність, своєчасність, доступність та відкритість, повага до гідності отримувача соціальної послуги, професійність.

Аналіз категорій та результатів проведених досліджень закордоном та в Україні дав змогу встановити, що інклюзивний туризм має специфічні особливості:

- туризм забезпечує рухливу активність, обмеження якої знижує життєві можливості, слугує причиною суму, стресу, відчаю, невпевненості. Через організацію рухливої активності туризм здійснює терапію і профілактику психосоматичних захворювань і підтримує фізичне здоров’я;

- дозволяє реалізувати повноцінний відпочинок дітей та людей різного віку та стану здоров’я, відновити психічні та фізичні резерви здоров’я в умовах природного середовища задля відновлення сил для виконання виробничих процесів і побутових обов’язків;

- туризм створює повноцінне середовище спілкування, встановлює незалежні та різнобічні соціальні контакти, формуючи різні соціальні ролі. Туризм знищує почуття неповноцінності, інтегруючи людей з інвалідністю в суспільство, допомагає сформувати впевнену й ефективну життєву позицію;

- сприяє підвищенню життєвого потенціалу, набуттю нового життєвого досвіду, засвоєнню нових знань, умінь та життєвих компетентностей, створює оптимальні умови соціалізації дитини, розширенню кола спілкування, підвищенню якості життя, а також зміни соціальної ситуації розвитку;

- має активний характер, включаючи різні забави, які дозволяють відволіктися від монотонності побуту, змінити обстановку, коло спілкування, соціальні ролі;

- туризм підвищує науково-пізнавальні активності дитини, допомагає пізнати навколишній світ з його різними проявами і звичаями (відповідний клімат, природа, близькість водних ресурсів, наявність природних пам’яток, пам’яток матеріальної культури), дізнатися про невідомі раніше природні явища, засвоїти нові природні умови, набути навички ароматерапії та спілкування з тваринами;

- забезпечує зміну ступеня негативного впливу захворювання чи дефекту на рівень життєвих можливостей, а також привертає увагу громадськості до проблем людей з інвалідністю.

 Основні функції інклюзивного туризму:

соціальна відновлювана, спрямована на відновлення сил, активне пізнання явищ природи, традицій, встановлення нових соціальних контактів, дружніх і ділових зв’язків; психологічна забезпечує зміну середовища, звичного способу життя, активну форму відпочинку, що сприяє фізичному оздоровленню і психологічному розслабленню; комунікативна сприяє встановленню нових соціальних контактів;

розвивальна реалізується через збагачення світогляду, активне пізнання явищ природи, фізичний, емоційний та моральний розвиток особистості;

освітньо-пізнавальна сприяє пізнанню навколишнього соціального, культурного (мистецтво, побут, традиції), історичного (історія, історичні місця, видатні постаті краю) і природного (географічні особливості місцевості: рельєфу, клімату, рослинного і тваринного світу) середовища регіону, країни та інших країн;

особистісно-орієнтована позитивно впливає на розвиток особистості, володіє відновлювальною функцією і має змістовний гуманітарний потенціал; компенсаторна забезпечує спеціальні потреби людей з інвалідністю, сприяє реалізації особистісного потенціалу, що незатребуваний у повсякденному, громадському, трудовому і сімейному житті;

гедоністична сприяє формуванню позитивного психоемоційного стану, підвищенню психологічної захищеності;

реабілітаційна  дає змогу відновити ресурси людини, сприяє профілактиці психосоматичних захворювань, підтримці фізичної форми і здоров’я; адаптаційна ґрунтується на тому, що туризм є комплексним засобом адаптації за рахунок подолання соціальної непотрібності, активізації особистісного потенціалу й підтримки позитивного ставлення до життя; 

оздоровча має високий потенціал для підтримання здоров’я і життєдіяльності в активній формі;

соціалізаційна під час подорожей діти та молодь отримують більші можливості пізнати світ і себе, акумулювати ці знання і зробити певні узагальнення для особистісного зростання [20].

Інклюивний ефект від туристичних маршрутів буде суттєвим, якщо діяльність ґрунтуватиметься на таких принципах:

незалежності (забезпечення умов незалежної самостійності у виборі та діях, одночасно з повною відповідальністю); залучення (активне залучення дітей та молоді з ООП до участі в усіх заходах інклюзивного туризму);

інформативності (забезпечення доступу до інформації під час реалізації маршрутів); комплексності (комплексний характер реабілітаційних заходів з урахуванням їхніх медичних, педагогічних, психологічних, соціально-побутових, технічних аспектів); індивідуального підходу (до визначення характеру та спрямованості реабілітаційних заходів);

можливості для реалізації внутрішнього потенціалу (застосування форм соціокультурної роботи з диференціацією згідно з потребами дітей та молоді з ООП);

стимулювання саморозвитку (передбачає формування мотивів саморозвитку і самоосвіти шляхом навчання способам самопізнання, рефлексії, планування життєвих подій); необхідної підтримки (забезпечення необхідним доглядом та турботою, підтримка оптимального рівня фізичного, психічного та емоційного благополуччя, забезпечення професійного супроводу);

гідності (забезпечення гідних, безпечних умов перебування, виключення дискримінаційних проявів); рівності (забезпечення рівних прав і можливостей, необхідність ставлення до особи з інвалідністю як до рівної, як до партнера, що опинився в скрутному становищі та потребує допомоги, і разом з тим, до неї також можна і треба звертатися за допомогою);  суб’єктності (ставлення до особи з ООП як до самостійної особистості, здатної будувати своє життя і планувати своє майбутнє, а в разі, коли вона не готова до цього, надавати їй допомогу, щоб активізувати ресурси і життєві сили підопічного [20].

Серед визначених принципів варто виокремити принцип особливого підходу, який потребує врахування особливих потреб людини з інвалідністю та їх задоволення задля компенсації обмежених можливостей, що виникли. При цьому має зберігатися формула: «робимо для людини, а не – за людину». Разом із тим варто пам’ятати, що надмірна опіка людини з інвалідністю іще більше її інвалідизує. Внаслідок гіперопіки в людини може розвинутися симптом «вивченої безпорадності», який проявлятиметься в тому, що суб’єкт гіперопіки переходить у позицію «об’єкта» і втрачає навички та здібності, котрі мав і використовував. Саме інклюзивний туризм дозволяє створити для людини з інвалідністю такі умови, які максимально компенсують її обмеження і дозволять стати активним учасником соціуму.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини здійснює заходи науково-дослідного і науково-практичного характеру з впровадження інклюзивного туризму, які засвідчили його інноваційність та ефективність:

- членство у Всеукраїнській асоціації інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму (з 2015 р.); спільно із КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи» розроблено маршрути для науково-практичного впровадження інклюзивного реабілітаційного соціального туризму з урахуванням всіх напрямків та видів для осіб з інвалідністю та інших осіб (чорнобильці, учасники бойових дій, ветерани та інші);

- проведено перший (2016 р.) і другий (2021) Міжнародний науково-практичний симпозіум «Актуальні проблеми впровадження інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму в Україні» ;

- створено Центр соціально-освітньої інтеграції та інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму «Без бар’єрів» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (УДПУ); в УДПУ започатковано студентський конкурс наукових проектів інклюзивного туризму «Подорожуємо без бар’єрів» (2017-2023 рр.);

- отримано Свідоцтво про реєстрацію авторського права на науково-практичний твip № 78040 «Програма соцiально-психологiчної реабiлiтацiї сryдентської молодi, яка опинилася у складних життевих обставинах, засобами iнклюзивного реабiлiтацiйно-соцiального туризму'» (автори: О. Кравченко, Н. Коляда, О. Наровлянський, О. Сафiн, С. Каштан);

- підготовлено і видано друком довідкове видання «Енциклопедія інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму» (авторський колектив: В. Лепський, С. Каштан, О. Безлюдний, Н. Коляда, О. Кравченко та ін.);

- виконання науково-дослідної теми за рахунок державного бюджету Міністерством освіти і науки України. Темою НДР є «Соціально-психологічна реабілітація дітей та молоді з особливими освітніми потребами засобами інклюзивного туризму», яка виконується молодими вченими УДПУ імені Павла Тичини.

Водночас реалізовано ряд проєктів з інклюзивного туризму:

- Туристичний проєкт для молоді «Соціально-психологічна реабілітація студентської молоді засобами інклюзивного туризму» за фінансової підтримки Управління молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації (2017 р.). Розробка та реалізації проєктів щодо впровадження інклюзивного туризму є одним із головних завдань факультету. Застосування засобів інклюзивного туризму під час соціально-психологічної реабілітації та освітнього процесу передбачає виконання ряду соціальних, освітніх функцій та соціалізації осіб з інвалідністю, їх інтеграції у життя суспільства (http://surl.li/cvved).

- Туристичний проєкт для молоді «Гендерна культура студентської молоді крізь призму Черкаського художнього музею» за фінансової підтримки Управління молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації (2017 р.). Реалізація проєкту факультетом сприяла соціальній та освітній інтеграції студентів з особливими освітніми проблемами, а також їхній соціалізації. Залучення студентства до пізнання культурної спадщини є пріоритетним завданням факультету, так як це впливає на культурно-емоційний розвиток особистості молодої людини, її становлення на шляху самовдосконалення (http://surl.li/cvvel).

- Участь у програмі CSR Ukraine, Healthy Challenge (Експертна організація Центр «Розвиток КСВ» спільно з UNFPA, Фондом в галузі народоноселення) – отримано міні- грант 15000 грн. (2019 р.). Підтримка студентських ініціатив факультетом сприяє до активної участі студентів у створенні проєктів. Участь у програмі Healthy Challenge показала, що студентство підтримує здоровий спосіб життя та його популяризацію серед населення, особливо молоді (http://surl.li/cvvep).

-  Науково-дослідна робота для молодих вчених за рахунок загального фонд Міністерства освіти і науки України: «Система соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з обмеженнями життєдіяльності засобами інклюзивного туризму» (0119U103978) (2020 р.). Актуальність проблеми щодо доступу осіб з інвалідністю до послуг з охорони здоров’я, абілітації та реабілітації, освіти, соціального захисту, праці та працевлаштування існує досі. Керівництво, колектив та студентство факультету є активними учасниками у розробці та реалізації програм, методик, технологій для вирішення даної проблеми. https://udpu.edu.ua/news/vitayemo-peremozhtsiv-proyektiv-molodykh-vchenykh

- партнери у реалізації проєкту «Міжнародний художній симпозіум-пленер осіб з інвалідністю «Мистецтво без обмежень»». Міжнародний художній симпозіум-пленер осіб з інвалідністю «Мистецтво без обмежень» – це культурний продукт для людей з інвалідністю, який сприяє їх соціальній адаптації, розвитку творчих здібностей та реалізації творчого потенціалу осіб з інвалідністю, а також сприяє професійній комунікації художників-аматорів та професіоналів, незалежно від їхніх фізичних чи психологічних особливостей (http://surl.li/bypnv).

- У 2021 р. отримали підтримку від програми Британської ради «Активні громадяни» і отримали фінансування на реалізацію проєкту «Вчимося разом чути та долати соціальну ізоляцію». Реалізація проєкту сприятиме побудові суспільства, в якому відносини між людьми будуватимуться на засадах рівності та рівних можливостей, поваги та конструктивної побудови діалогу (http://surl.li/chtav).

- У 2021 р. реалізовано проєкт «Культурно-рекреаційно-туристична Черкащина: інклюзивно-соціальна 3D-карта» за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Проєкт спрямований на залучення молоді та людей з інвалідністю до пізнання об’єктів історико-культурної спадщини регіону.

Командою проєкту розроблено 4 маршрути, які включають 37 історико-культурно-туристичні об’єкта: Тур 1. м. Умань, Тур 2. Монастирище – Жашків – Звенигородка – Тальне, Тур 3. Корсунь-Шевченківський – Канів, Тур 4. Чигирин. Кожен тур демонструє відео до 40 хв. Онлайн 3D-тур – новий формат подорожей по відомих місцях та визначним пам’яткам, який набирає популярність в сьогоднішній реальності. Онлайн тури надають можливість безкоштовно побувати в багатьох куточках регіону, не виходячи з дому. 3D відео кожного маршруту (всього чотири) містять сурдопереклад для людей з вадами слуху, а також адаптовані для людей з вадами зору (http://surl.li/cvvex).

- реалізація реабілітаційних маршрутів для дітей з числа ВПО у межах діяльності Реабілітаційного центру для внутрішньо переміщених осіб, мета діяльності якого надання освітньо-просвітницьких послуг, здійснення соціальної підтримки та психологічного супроводу, створення умов для комплексної реабілітації за видами (психологічна, соціальна, професійно-трудова, спортивна, медична) та інтеграції до життя Уманської територіальної громади (http://surl.li/dcvzm).

Таким чином, в УДПУ імені Павла Тичини розроблено практичний інструментарій упровадження системи соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з особливими освітніми потребами засобами інклюзивного туризму, що включає психологічні, педагогічні, фізичні, фізкультурно-спортивні, соціально-побутові та медичні заходи (вивчення освітнього компонента «Інклюзивний туризм», тренінги, інклюзивні туристичні маршрути, індивідуальна та групова робота, 3 D тури в умовах карантинних обмежень, проєктна та грантова діяльність тощо). 

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів наукової проблеми. Докладного вивчення потребують упровадження інклюзивного туризму в діяльність інклюзивно-ресурсних центрів; використання закордонного досвіду в українській системі соціального обслуговування людей з інвалідністю; визначення ресурсів та потенціалу держави для впровадження інклюзивного туризму як обов’язкової соціальної послуги для людей з інвалідністю.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES:

 1.      Current issues of inclusive tourism introduction in Ukraine and other countries. Poznan : UniKS Press, 2020. 225 p.

2.      Social and educational services for children with disabilities: history, theory and practice : Joint monograph. Częstochowa : HARIT, 2021. 346 s.

3. Барна Н.В., Коротєєва А.В. інклюзивно-реабілітаційний туризм. URL: https://www.sgpinfo.org.ua/sites/default/files/pdf/inklyuzyvnyy_turyzm_.pdf

4. Жеребко І. А. Організаційно-змістові засади надання соціальних послуг людям з інвалідністю засобами інклюзивного туризму. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 231 Соціальна робота. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань, 2021.

5. Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (2006).URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15

6. Конвенція про права осіб з інвалідністю (2006). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71

7. Кравченко О. О. Освітньо-виховний, реабілітаційний та оздоровчий потенціал інклюзивного туризму в умовах інклюзивного навчання : монографія. Умань : Візаві, 2022. 272 с.

8. Кучер Г. М. Соціальна робота з вразливими категоріями населення в умовах територіальної громади. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 13.00.05 – Соціальна робота. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань, 2019.

9. Лепський В. В., Науменко Л. Ю., Борисова І. С., Березовський В. М., МакаренкоС. В. Інклюзивний туризм як вид реабілітації: наукове обгрунтування та перші кроки на шляху втілення у життя. Український вісник медико-соціальної експертизи. 2016. № 4. С. 47-52.

10. Люта Дарина Анатоліївна. Формування готовності майбутніх фахівців з туризму до професійної діяльності у сфері соціального туризму: автореф. дис….канд. пед.наук.: 13.00.04. Запоріжжя, 2021. 24 с.

11. Чупіна К.О. Соціально-психологічна реабілітація студентів з обмеженням життєдіяльності засобами інклюзивного туризму. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 Психологія. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Умань, 2021.

12.  Шевцов А.Г. Освітні основи реабілітології : монографія. Київ : МП Леся, 2009. 484 с.

1