Voitovska, Alla (2024). PROJECT ACTIVITY AS A FACTOR OF QUALITY IMPROVEMENT PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE SPECIALISTS. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal (https://issn2391-4165.webnode.com.ua/), 01 (41)

ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

Войтовська, Алла, доктор філософії, Уманський державний педагогічний університет  імені Павла Тичини (Умань, Україна), кафедра соціальної педагогіки та соціальної роботи, доцент, alla.voytovskaya@gmail.com;  ORCID 0000-0003-4960-6348

АНОТАЦІЯ.

У роботі обґрунтувано проєктну діяльності як чинник підвищення якості професійної підготовки. Розкрито принципи проєктування, серед яких основні: прогностичності, покроковості, нормування, зворотного зв’язку, продуктивності, культурної аналогії, саморозвитку. Підкреслено, що пошуково-дослідна діяльність здобувачів стає першою сходинкою до науково-дослідницької діяльності, яка є однією з форм самовираження особистості студента, розвиває його творче мислення ініціативність,  самостійність.  Описано  реалізацію  та  впровадження  проекту «Гендер: рівні можливості для всіх» на факультеті соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Ключові слова: проєкт, фахівець соціальної роботи, професійна діяльність, здобувачі, заклад вищої освіти.

 

PROJECT ACTIVITY AS A FACTOR OF QUALITY IMPROVEMENT PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE SPECIALISTS

Voitovska, Alla, PhD, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Department of Social Pedagogy and Social Work, Associate Professor (Uman, Ukraine), alla.voytovskaya@gmail.com;  ORCID 0000-0003-4960-6348

SUMMARY

The work substantiates project activity as a factor in improving the quality of professional training. The principles of design are disclosed, among which the main ones are: predictability, step-by-step, normalization, feedback, productivity, cultural analogy, self-development. It is emphasized that the search and research activity of the applicants becomes the first step to scientific and research activity, which is one of the forms of self-expression of the student's personality, develops his creative thinking, initiative, independence. The implementation and implementation of the project "Gender: equal opportunities for all" at the Faculty of Social and Psychological Education of Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna is described.

Key words: project, social work specialist, professional activity, applicants, institution of higher education.

Проєктна діяльність на сьогодні виступає ефективною технологією та використовується у всіх сферах суспільного життя. Тому підготовка фахівців з оволодіння методологією проєктного менеджменту є важливою складовою як у ході реалізації освітніх програм в умовах закладу вищої освіти, так і умовою ефективної та інноваційної наукової діяльності.

Дослідження методу проєктів як засобу реалізації особистісно-орієнтованого навчання  спостерігається  у  наукових  доробках  Т.  Башинської,  Л.  Ботько, Т. Волковської, С. Сисоєвої, З. Таран, О. Коперника та ін. Широкоаспектне висвітлення методу проєктів як педагогічної технології, що включає сукупність дослідницьких проблемних методів творчого спрямування, розкрито у наукових працях Є. Полат, О. Пометун, Л. Пироженко, О. Рибіної, С. Сисоєвої, та ін.

Проєктний підхід удосконалює особистісну педагогічну систему і виконує дидактичні, пізнавальні, розвивальні, виховні та соціалізуючи функції, які конкретизуються у відповідних завданнях, що ставляться перед студентами.

Логіка організації проєктування передбачає попереднє опрацювання ідей, варіантів нового, конструювання і моделювання частин, сприяє безпосередньому досягненню результату на основі таких принципів: прогностичності, покроковості, нормування, зворотного зв’язку, продуктивності, культурної аналогії, саморозвитку [3].

Невід’ємною частиною проєктної діяльності в навчальній діяльності є формування загального поля проблем, під час аналізу яких вибудовується предмет проектування, конкретизація того, що хочемо створити. На перший план виходить важливість виділення пріоритетних проблем, розв’язання якихдозволить ефективно вибудовувати систему роботи, створювати умови формування професійної компетентності студентів та їх професійномузростанню [1].

Під час проєктної діяльності викладач є не транслятором готових знань в оптимальному вигляді й оптимальній логіці викладання, а рівноправним потрібного майбутнього.

Тема проєкту повинна бути актуальною, реалістичною у виконанні, а запланована організація реалізації проєкту має припускати його гнучкість і внесення змін у процес виконання. Теми проєкту можуть запропонувати як викладачі, так і самі студенти. Таким чином студенти самі роблять свій вибір і виявляють ініціативу, залежно від їх інтересів та можливостей.

Тому роботу над проєктом необхідно організувати таким чином, щоб здобувачі навчалися: визначати основні і поточні (проміжні) мету і завдання; шукати шляхи їх вирішення, обираючи оптимальні; здійснювати і аргументувати вибір; передбачати наслідки вибору; діяти самостійно (без підказки); порівнювати отриманий результат з тим, що потребується;об'єктивно оцінювати процес (саму діяльність) і результат проектування.

Головними складовими професійно-креативного навчально-виховного освітнього  середовища  виступають:  сучасні  засоби  навчання,  зокрема аудіовізуальні, що мають чітку професійну спрямованість; активні методи навчання («мозковий штурм», «метод кейсів», метод проектів тощо); сучасні технології навчання, такі як «Дебати», «Диспут», «Колаж», ігри-тренінги тощо; науково-дослідна робота здобувачів різного рівня складності стосовно проблем майбутньої професії [5].

Найпоширенішими методами студентських досліджень, крім роботи із літературою, є бесіди, опитування, анкетування, тестування, аналіз отриманих результатів, побудова схем, діаграм, таблиць тощо. В ході роботи студенти уточнюють отриману тему, по-новому її осмислюють, в результаті роботи роблять несподівані, часом парадоксальні висновки. Результати досліджень під час виконання проектів студенти оформлюють різним чином: готують презентації, веб-сторінки, буклети, стінні газети, ілюстрації, реферати, усні доповіді тощо. Заключний етап роботи – це захист проекту і презентація виконаної роботи. Виконаний проект можна презентувати на науково- практичній конференції, що проводить кафедра в межах закладу [7].

Найпоширенішими методами студентських досліджень, крім роботи із літературою, є бесіди, опитування, анкетування, тестування, аналіз отриманих результатів, побудова схем, діаграм, таблиць тощо. В ході роботи студенти уточнюють отриману тему, по-новому її осмислюють, в результаті роботи роблять несподівані, часом парадоксальні висновки. Результати досліджень під час виконання проектів студенти оформлюють різним чином: готують презентації, веб-сторінки, буклети, стінні газети, ілюстрації, реферати, усні доповіді тощо. Заключний етап роботи – це захист проекту і презентація виконаної роботи. Виконаний проект можна презентувати на науково- практичній конференції, що проводить кафедра в межах закладу [7].

З метою досягнення рівноправності чоловіків та жінок в нашій країні останнім часом реалізуються проєкти, спрямовані на подолання стереотипів та гендерного насилля. Ініціативна група Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини є переможцями проєктних заявок від громад щодо втілення пілотних ініціатив із запобігання домашньому насильству. Мета проєкту: формування поняття такої важливої соціальної категорії як «гендер»; виховання засад гендерної рівності та поваги до прав і свобод кожної статі; з’ясування стереотипів, які існують стосовно жіночої та чоловічої статі; надання членам громади необхідних практичних знань та навичок щодо того, як можна запобігти та протидіяти домашньому насильству.

 Завдання проєкту:

1.   Розкрити поняття «гендер», «гендерні стереотипи», «гендерна рівність», «домашнє насильство».

2.   Сформувати неупереджене ставлення до представників обох статей.

3.   Розкрити прояви гендерної нерівності у різних сферах життя.

4.   Виявити основні показники домашнього насильства.

Проєкт реалізовувався у межах співпраці UNFPA та ГО «Інноваційні соціальні рішення» за підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID.

Реалізація проєкту полягала у інформаційно-просвітницькій роботі серед громади м. Умань. Поширення інформаційних матеріалів (брошур), а також була висвітлена інформація через медіа про важливість запобігання та протидії домашньому насильству.

Наступний етап реалізації проєкту – тренінг «Гендер: рівні можливості для всіх» для педставників ОТГ, представників громадських організацій, зацікавлених сторін, студентства.

Усі учасники проєкту отримали шопери із написом «Умань – проти насилля!». Тема гендеру, насилля у всіх проявах дуже важлива та на часі. Реалізовуючи проєкт ми зреалізували свою мету та досягли поставлених цілей.

Проектна діяльність пронизує сьогодні всі сфери функціонування освіти. Інноваційний напрям сучасної освіти обумовлюється тим, що у сьогоднішніх умовах інноватика перетворилась на ключовий фактор зростання конкурентоздатності та забезпечення економічного росту країни. В області освіти, інновації, частіше складаються із розробки нових методів навчання.

Важливим аспектом організації проєктної діяльності є мотивація здобувачів. Як правило, студенти мають позитивну мотивацію для дослідження певної проблеми у тому випадку, коли вони отримують не лише навчальний, але й соціальний досвід. Це відбувається за таких умов: якщо їхнє дослідження спрямоване на розв’язання важливої суспільної проблеми; тема дослідження для є особисто цікавою, а процес дослідження захоплюючим. Відповідно основними принципами реалізації проєктної діяльності повинні бути реальне партнерство учасників, прагматичність, практичність результатів, спрямованість на вирішення конкретної проблеми. орієнтація на короткотермінові та середньо термінові проєкти, котрі мають найбільший виховний вплив.

Таким чином узагальнюючи все вищевикладене, можна дійти висновку, що сьогодні метод проєктів вважається одним із перспективних видів навчання, тому що він створює умови для творчої самореалізації здобувачів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Студенти набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне професійне життя, які проєктують у навчанні.

Необхідність застосування проєктного підходу зумовлена тим, що сьогоднішня вища освіта є сучасником процесу зародження нового світового відкритого освітнього простору. Ті, хто розпочав застосування методу проєктів, вважають його однією із складових освітньої політики майбутнього, тому що передбачає глобальну освіту особистості здобувача й глибоке педагогічне оновлення системи професійної діяльності викладачів. Проєктна технологія має бути використана як доповнення до інших видів прямого або непрямого навчання студентів, як засіб прискореного росту особистості здобувача як у особистому плані, так і в академічному.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

1.   Бодько Л. Метод проектів як засіб реалізації особистісно орієнтованого навчання. 2015. № 10. 138 с.

2.   Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. К. : Либідь, 2020. 376 с.

3.   Кропельницька С. О.Проєктна діяльність структурних підрозділів університету у контексті стратегічного розвитку університетів. Project approach and educational innovations in the context of integration into the European education area: the collection of materials of the international scientific and practical conference (March 21, 2018, Lodz) [Electronic resource]. Poland: Lodz, 2018. P.130

4.   Кримський С. Б. Проект і проектування в сучасній цивілізації. Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник. К.: Департамент, 2003. 131 с.

5.   Левшин М. Інтегративно-синергетична модель проектування особистісно-орієнтовних технологій навчання і виховання. Вища освіта України №1. 2014. 48 с.

6.   Лук’янова Л. Технологія організації проектної діяльності. Імідж сучасного педагога. 2009. № 10. 121 с.

7.   Мелашенко К. М. Технологія проєктного навчання. № 13 (271).  Травень, 2013. 118 с.

8.   Освітні технології : навчально методичний посібник . О. М. Пехота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. ; за заг. ред. О. М. Пєхоти. К. : А.С.К., 2014. 256 с.

 

REFERENCES:

1. Bodko, L. (2015). Metod proektiv yak zasib realizatsii osobystisno oriientovanoho navchannia. № 10 [in Ukrainian].

2. Honcharenko, S.U. 2020. Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk . K. : Lybid [in Ukrainian].

3. Kropelnytska, S.O. (2018). Proiektna diialnist strukturnykh       pidrozdiliv universytetu u konteksti stratehichnoho rozvytku universytetiv. Project approach and educational innovations in the context of integration into the European education area: the collection of materials of the international scientific and practical conference (March 21, 2018, Lodz) [Electronic resource]. Poland: Lodz [in Ukrainian].

4. Krymskyi, S.B. (2014). Proekt i proektuvannia v suchasnii tsyvilizatsii. Metod proektiv: tradytsii, perspektyvy, zhyttievi rezultaty: Praktyko-zoriientovanyi zbirnyk. K.: Departament [in Ukrainian].

5. Levshyn, M. Intehratyvno-synerhetychna model proektuvannia osobystisno-oriientovnykh tekhnolohii navchannia i vykhovannia. Vyshcha osvita Ukrainy №1 [in Ukrainian].

6.  Luk’ianova, L. (2009). Tekhnolohiia orhanizatsii proektnoi diialnosti. Imidzh suchasnoho pedahoha. № 10 [in Ukrainian].

7. Melashenko, K.M. (2013). Tekhnolohiia proiektnoho navchannia. № 13 (271).  Traven [in Ukrainian].

8.  Osvitni tekhnolohii : navchalno metodychnyi posibnyk. (2014). O. M. Pekhota, A. Z. Kiktenko, O. M. Liubarska ta in. ; za zah. red. O. M. Piekhoty. K. : A.S.K. [in Ukrainian].